знівечити

знівечити
-чу, -чиш, док., перех.
1) Поламати або зіпсувати що-небудь, зробити непридатним для використання, вжитку.
2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що-небудь неправильним викладом, поясненням і т. ін.
3) перен. Скривдити, зганьбити кого-небудь.
4) перен. Призвести до загибелі, знищити, загубити кого-, що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужен реферат?

Смотреть что такое "знівечити" в других словарях:

  • занівечити — чу, чиш, док., рідко. Те саме, що знівечити …   Український тлумачний словник

  • занівечити — дієслово доконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • знівечити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • нівечити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перенівечити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • понівечити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • нівечити — чу, чиш, недок., перех. 1) Псувати, руйнувати, знищувати що небудь. 2) Катувати, мучити кого небудь, знущатися, глумитися з кого небудь, жорстоко чи грубо поводитися з кимось. 3) Негативно впливаючи, порушувати нормальний перебіг, розвиток чого… …   Український тлумачний словник

  • перенівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Попсувати все чи більшу частину чого небудь. 2) Покалічити або перебити всіх, багатьох …   Український тлумачний словник

  • понівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Б ючи, ламаючи, зіпсувати, зруйнувати що небудь. || Зіпсувати форму, пошкодити поверхню чого небудь (про дію, вплив чогось). || безос. 2) Побивши, залишити сліди від ударів; покалічити. || Змучити, виснажити; зіпсувати… …   Український тлумачний словник

  • знівечити — [з( )н’і/веичиетие] чу, чиеш; нак. еич, еичтеи …   Орфоепічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»